Відмінності між версіями «Віртуальний музей»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
В приміщенні 18/2 він працював: у жіночій торговельній школі і Б.Грінченко, і його дружина [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія Загірня] – письменники-педагоги – викладали каліграфію. І вулиці, і будинки цього київського району його пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить його ім’я, освячено самим Грінченком. Грінченкова самовіддана любов до України витає в цьому приміщенні, а відтепер і в Музеї. Про це й розповідає відвідувачам музейна експозиція. | В приміщенні 18/2 він працював: у жіночій торговельній школі і Б.Грінченко, і його дружина [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія Загірня] – письменники-педагоги – викладали каліграфію. І вулиці, і будинки цього київського району його пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить його ім’я, освячено самим Грінченком. Грінченкова самовіддана любов до України витає в цьому приміщенні, а відтепер і в Музеї. Про це й розповідає відвідувачам музейна експозиція. | ||
З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б.Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський). | З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б.Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський). | ||
| − | Життя Б.Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на '''[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Слобожанщині]]''' в батьковому хуторі Вільховий Яр під '''[[Віртуальний музей/Харків|Харковом]]'''; учителював на '''[[Віртуальний музей/Луганщина|Луганщині]]''' (тоді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F Катеринославщина]); півтора року минули задля шматка хліба на '''[[Віртуальний музей/Херсон|Херсонщині]]''' в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив '''[[Віртуальний музей/Чернігів|чернігівський]]''' період життя; науковій – '''[[Віртуальний музей/Київ|київський]]'''. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею. | + | Життя Б.Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на '''[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Слобожанщині]]''' в батьковому хуторі Вільховий Яр під '''[[Віртуальний музей/Харків|Харковом]]'''; учителював на '''[[Віртуальний музей/Луганщина|Луганщині]]''' (тоді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F Катеринославщина]); півтора року минули задля шматка хліба на '''[[Віртуальний музей/Херсон|Херсонщині]]''' в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив '''[[Віртуальний музей/Чернігів|чернігівський]]''' період життя; науковій – '''[[Віртуальний музей/Київ|київський]]'''; останні роки життя провів в Італії. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею. |
| − | + | ||
==Розділи віртуального музею== | ==Розділи віртуального музею== | ||
<mm>[[vm.mm|800px]]</mm> | <mm>[[vm.mm|800px]]</mm> | ||
| Рядок 17: | Рядок 16: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [[Віртуальний музей/Ми Грінченківці|Ми Грінченківці]] | |
[[Категорія:Проекти]] | [[Категорія:Проекти]] | ||
Версія за 10:09, 12 лютого 2013
|
Віртуальний музей присвячується життю та творчості Бориса Грінченка, а також музею Грінченка. Письменник жив у Києві з 1902 по 1909 роки. 1906 року невтомний Борис Грінченко поспішав сквериком на Бульварно-Кудрявську, 10 (нині Воровського): тут розпочало роботу організоване й очолюване ним «Товариство «Просвіта» у Києві імені Т. Шевченка». В приміщенні 18/2 він працював: у жіночій торговельній школі і Б.Грінченко, і його дружина Марія Загірня – письменники-педагоги – викладали каліграфію. І вулиці, і будинки цього київського району його пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить його ім’я, освячено самим Грінченком. Грінченкова самовіддана любов до України витає в цьому приміщенні, а відтепер і в Музеї. Про це й розповідає відвідувачам музейна експозиція. З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б.Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський). Життя Б.Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на Слобожанщині в батьковому хуторі Вільховий Яр під Харковом; учителював на Луганщині (тоді Катеринославщина); півтора року минули задля шматка хліба на Херсонщині в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив чернігівський період життя; науковій – київський; останні роки життя провів в Італії. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею.
Розділи віртуального музею
Музей Грінчека
|
Завітайте до музею Грінченка! |
