Відмінності між версіями «Вибачати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вибача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''вибачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Извинять, извинить. ''Подорожнь...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вибача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''вибачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Извинять, извинить. ''Подорожньому і Бог вибачає. ''Ном. № 11374. ''Їжте, умочайте, на друге вибачайте. ''Ном. № 12022. ''Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. ''Ном. № 6212. '''Вибачайте на сім слові. '''Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.  
 
'''Вибача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''вибачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Извинять, извинить. ''Подорожньому і Бог вибачає. ''Ном. № 11374. ''Їжте, умочайте, на друге вибачайте. ''Ном. № 12022. ''Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. ''Ном. № 6212. '''Вибачайте на сім слові. '''Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.  
 
[[Категорія:Ви]]
 
[[Категорія:Ви]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
. ВИБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИБАЧИТИ, чу, чиїй, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Іван Франко, IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене... Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов (Олесь Донченко, I, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121);
 +
//  перех., рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450).
 +
Вибачай[те], вибач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте... кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Тарас Шевченко, I, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — «Вибачайте, не віддам!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Вибачай[те], вибач[те] на [цьому (цім)] слові — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 45).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 348.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ВИБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БАЧИТИ, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Фр., IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене… Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов(Донч., І, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Досв., Вибр., 1959, 121); // перех. рідко.Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Коцюб., І, 1955, 450).
 +
Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте… кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Шевч., І, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — "Вибачайте, не віддам!" (Гл., Вибр., 1957, 303); Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім) ] сло́ві — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 348.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
вибачати
 +
-а́ю, -а́єш, недок., ви́бачити, -чу, -чиш, док., кому і без додатка.
 +
Виявляти поблажливість, прощати провину. || перех. рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину.
 +
••
 +
Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди.
 +
Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім)] сло́ві — застерігається перед ужиттям у розмові різких, неприємних,непристойних і т. ін. слів.
 +
 +
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
вибачати
 +
[виебача/тие]
 +
-а/йу, -а/йеиш
 +
 +
 +
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
 +
 +
вибачати
 +
= вибачити
 +
(кому й без додатка — виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати
 +
 +
 +
Словник синонімів української мови. 2014.
 +
 +
вибача́ти
 +
дієслово недоконаного виду
 +
 +
 +
Орфографічний словник української мови. 2005.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибачати1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибачати2.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибачати3.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибачати4.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| OMgGl2JHJuM }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
«Вибача́й» — сингл української співачки Ірини Білик, який був виданий восени 1999 року на підтримку шостого альбому виконавиці під назвою «ОМА».
 +
Трек-лист[ред. | ред. код]
 +
# Назва Тривалість
 +
1. «Вибачай»  3:57
 +
2. «Вибачай (Євген Радіо Мікс)»  4:50
 +
3. «Вибачай (Bolotov Eclipse Mix)»  3:44
 +
4. «Вибачай (Акустична Версія)»  3:14
 +
5. «Вітер»  4:31
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 22:30, 15 листопада 2018

Вибача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ВИБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИБАЧИТИ, чу, чиїй, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Іван Франко, IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене... Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов (Олесь Донченко, I, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); // перех., рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450). 

Вибачай[те], вибач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте... кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Тарас Шевченко, I, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — «Вибачайте, не віддам!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Вибачай[те], вибач[те] на [цьому (цім)] слові — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 348.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВИБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БАЧИТИ, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Фр., IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене… Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов(Донч., І, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Досв., Вибр., 1959, 121); // перех. рідко.Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Коцюб., І, 1955, 450). Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте… кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Шевч., І, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — "Вибачайте, не віддам!" (Гл., Вибр., 1957, 303); Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім) ] сло́ві — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 348.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

вибачати -а́ю, -а́єш, недок., ви́бачити, -чу, -чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. || перех. рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. •• Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім)] сло́ві — застерігається перед ужиттям у розмові різких, неприємних,непристойних і т. ін. слів.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

вибачати [виебача/тие] -а/йу, -а/йеиш


Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

вибачати = вибачити (кому й без додатка — виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати


Словник синонімів української мови. 2014.

вибача́ти дієслово недоконаного виду


Орфографічний словник української мови. 2005.

Ілюстрації

Вибачати1.jpg Вибачати2.jpg Вибачати3.jpg Вибачати4.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

«Вибача́й» — сингл української співачки Ірини Білик, який був виданий восени 1999 року на підтримку шостого альбому виконавиці під назвою «ОМА». Трек-лист[ред. | ред. код]

  1. Назва Тривалість

1. «Вибачай» 3:57 2. «Вибачай (Євген Радіо Мікс)» 4:50 3. «Вибачай (Bolotov Eclipse Mix)» 3:44 4. «Вибачай (Акустична Версія)» 3:14 5. «Вітер» 4:31

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Вибачати&oldid=244972