Вибачати

Вибача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ВИБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИБАЧИТИ, чу, чиїй, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Іван Франко, IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене... Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов (Олесь Донченко, I, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 121); // перех., рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450).

Вибачай[те], вибач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте... кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Тарас Шевченко, I, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — «Вибачайте, не віддам!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Вибачай[те], вибач[те] на [цьому (цім)] слові — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 348.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВИБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БАЧИТИ, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. — Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Фр., IV, 1950, 53); — Ти не смів брати рушниці без мене… Але я тобі вибачаю, — продовжував урочисто Мухамедов(Донч., І, 1956, 120); — Вибачайте, що я так гостро сказав (Досв., Вибр., 1959, 121); // перех. рідко.Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. — Перше я вмів тільки ненавидіти людей, — тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Коцюб., І, 1955, 450). Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибачайте… кричіть собі, Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Шевч., І, 1951, 77); А я пряник гам та гам, — "Вибачайте, не віддам!" (Гл., Вибр., 1957, 303); Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім) ] сло́ві — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів. — Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 348.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

вибачати -а́ю, -а́єш, недок., ви́бачити, -чу, -чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину. || перех. рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину. •• Вибача́й[те], ви́бач[те] — вживається як заперечення, як виявлення незгоди. Вибача́й[те], ви́бач[те] на [цьо́му (цім)] сло́ві — застерігається перед ужиттям у розмові різких, неприємних,непристойних і т. ін. слів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

вибачати [виебача/тие] -а/йу, -а/йеиш

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

вибачати = вибачити (кому й без додатка — виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати

Словник синонімів української мови. 2014.

вибача́ти дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

«Вибача́й» — сингл української співачки Ірини Білик, який був виданий восени 1999 року на підтримку шостого альбому виконавиці під назвою «ОМА». Трек-лист[ред. | ред. код]

1. Назва Тривалість

1. «Вибачай» 3:57 2. «Вибачай (Євген Радіо Мікс)» 4:50 3. «Вибачай (Bolotov Eclipse Mix)» 3:44 4. «Вибачай (Акустична Версія)» 3:14 5. «Вітер» 4:31