Відмінності між версіями «Хлопство»
(Створена сторінка: '''Хло́пство, -ва, '''''с. ''Простой народъ, мужики, мужичье. ''Не нам, шляхто моя вірна, від хлоп...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Хло́пство | |
[[Категорія:Хл]] | [[Категорія:Хл]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
+ | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
+ | '''Хлопство''', ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. ''Не нам, шляхто моя вірна, від '''хлопства''' втікати!'' К. Досв. 186. | ||
+ | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.== | ||
+ | '''ХЛО́ПСТВО''', а, сер., дорев., зневажл. Збірн. до хлоп 1 1. ''Обізветься '''хлопство''' Поза городами: — Ой чи довго буде шляхта Гордувати нами?'' (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 314); ''З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного '''хлопства''', що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); ''По гаях з жінками Панство утікає, Та їх скрізь киями '''Хлопство''' переймає...'' (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 54). | ||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств - з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл., БИ́ДЛО зневажл.; МУЖИ́ЦТВО (про селян). | ||
+ | ==Цитати української літератури з використанням слова "хлопство"== | ||
+ | 1. "Про молоді лїта є далі такий народний переказ: Семен був панським козаком, і на його очах мучили та гнобили українське '''хлопство'''" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Семен Палій")<br /> | ||
+ | 2. "Та вони, собаки, не мали найменшого милосердя над жінками; здавалося поганим, що в цім таборі зібрався увесь український народ та що тут все '''хлопство''' вимордують" (Чайковський Андрій Якович - "Сагайдачний")<br /> | ||
+ | 3. "— Козак і гендлю не робить, уся вигода була в ваших руках, і коли б тепер тут були козаки, то я б радив держати їхню руку; але козаки загинули, а '''хлопство''' — злиденне, то, виходить, і вигоди від нього ніякої" (Старицький Михайло Петрович - "Останні орли") |
Поточна версія на 14:17, 11 квітня 2023
Хло́пство
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Хлопство, ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати! К. Досв. 186.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.
ХЛО́ПСТВО, а, сер., дорев., зневажл. Збірн. до хлоп 1 1. Обізветься хлопство Поза городами: — Ой чи довго буде шляхта Гордувати нами? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 314); З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); По гаях з жінками Панство утікає, Та їх скрізь киями Хлопство переймає... (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 54).
Синоніми
ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств - з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл., БИ́ДЛО зневажл.; МУЖИ́ЦТВО (про селян).
Цитати української літератури з використанням слова "хлопство"
1. "Про молоді лїта є далі такий народний переказ: Семен був панським козаком, і на його очах мучили та гнобили українське хлопство" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Семен Палій")
2. "Та вони, собаки, не мали найменшого милосердя над жінками; здавалося поганим, що в цім таборі зібрався увесь український народ та що тут все хлопство вимордують" (Чайковський Андрій Якович - "Сагайдачний")
3. "— Козак і гендлю не робить, уся вигода була в ваших руках, і коли б тепер тут були козаки, то я б радив держати їхню руку; але козаки загинули, а хлопство — злиденне, то, виходить, і вигоди від нього ніякої" (Старицький Михайло Петрович - "Останні орли")