Відмінності між версіями «Хитатися»
(Створена сторінка: '''Хитатися, -таюся, -єшся, '''''гл. ''Шататься, касаться, колебаться. ''Тільки одним одно хитало...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хитатися, -таюся, -єшся, '''''гл. ''Шататься, касаться, колебаться. ''Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. ''Шевч. 437. ''Синє море хитається, білий заєць купається. ''Лубен. у. | '''Хитатися, -таюся, -єшся, '''''гл. ''Шататься, касаться, колебаться. ''Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. ''Шевч. 437. ''Синє море хитається, білий заєць купається. ''Лубен. у. | ||
[[Категорія:Хи]] | [[Категорія:Хи]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ХИТАТИСЯ''', аюся, аєшся, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Рухатися, коливатись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. Т''ілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Тарас Шевченко, II, 1963, 87)''. | ||
| + | |||
| + | 2. чим. Здійснювати коливальні рухи чим-небудь; коливатися. ''Заплющивши очі, він [кларнетист] хитавсь взад і вперед своїм важким, ситим тулубом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 231)''; ''Говорили інші ранені. Сестра біла тихо, немов із журою, хиталась постаттю в автомобілі (Андрій Головко, II, 1957, 167)''. | ||
| + | |||
| + | 3. Не мати стійкості, стояти не міцно, ненадійно. ''Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, таких хистких, що вони хиталися та вгиналися (Панас Мирний, IV, 1955, 287)''; ''Вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу (Леся Українка, II, 1951, 324)''. | ||
| + | |||
| + | 4. Тремтіти, здригатися від сильних поштовхів, струсів тощо. ''Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (Іван Франко, VI, 1951, 334)''. | ||
| + | |||
| + | 5. перен. Виявляти нерішучість у виборі чого-небудь; вагатися. ''І без жалю, без сліз, не хитаючись, Вона кинулась в темні вали... Хто збагне, як жилось їй тиняючись, Як їй муки життя допекли? (Павло Грабовський, I, 1959, 471)''. | ||
| + | |||
| + | 5. Звучати нерівномірно (про голос, звук); тремтіти. ''Звуки пливуть і хитаються (Юрій Яновський, II, 1958, 20)''; ''Розказала [Магда] живо, що могла розказати. Дійшла до удару по Вєжбовій, голос у неї хитнувся й обірвався в грудях (Степан Тудор, Народження, 1941, 60)''. | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Онлайн-бібліотека словників української мови "Горох" ]=== | ||
| + | '''ХИТА́ТИСЯ''' | ||
| + | |||
| + | 1. Рухатися, погойдуючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися, хилитатися. ''Кладка хитнулась, Ганна втонула; як потопала, тричі зринала, – Ганна моя панна, ягода червона. (О. Воропай)''. | ||
| + | |||
| + | 2. тільки недок. Пас. до хита́ти. ''Он серед пісочку зелене жабуриння чорніє; он відзначається круча; легенькою хвилею хитається порожня черепашка. (Панас Мирний)'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хитатися.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хитатися2.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хитатися3.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| UJeS25Ei4I4}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Хитати]=== | ||
Версія за 13:53, 4 листопада 2021
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХИТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Рухатися, коливатись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Тарас Шевченко, II, 1963, 87).
2. чим. Здійснювати коливальні рухи чим-небудь; коливатися. Заплющивши очі, він [кларнетист] хитавсь взад і вперед своїм важким, ситим тулубом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 231); Говорили інші ранені. Сестра біла тихо, немов із журою, хиталась постаттю в автомобілі (Андрій Головко, II, 1957, 167).
3. Не мати стійкості, стояти не міцно, ненадійно. Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, таких хистких, що вони хиталися та вгиналися (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу (Леся Українка, II, 1951, 324).
4. Тремтіти, здригатися від сильних поштовхів, струсів тощо. Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (Іван Франко, VI, 1951, 334).
5. перен. Виявляти нерішучість у виборі чого-небудь; вагатися. І без жалю, без сліз, не хитаючись, Вона кинулась в темні вали... Хто збагне, як жилось їй тиняючись, Як їй муки життя допекли? (Павло Грабовський, I, 1959, 471).
5. Звучати нерівномірно (про голос, звук); тремтіти. Звуки пливуть і хитаються (Юрій Яновський, II, 1958, 20); Розказала [Магда] живо, що могла розказати. Дійшла до удару по Вєжбовій, голос у неї хитнувся й обірвався в грудях (Степан Тудор, Народження, 1941, 60).
Онлайн-бібліотека словників української мови "Горох"
ХИТА́ТИСЯ
1. Рухатися, погойдуючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися, хилитатися. Кладка хитнулась, Ганна втонула; як потопала, тричі зринала, – Ганна моя панна, ягода червона. (О. Воропай).
2. тільки недок. Пас. до хита́ти. Он серед пісочку зелене жабуриння чорніє; он відзначається круча; легенькою хвилею хитається порожня черепашка. (Панас Мирний)
Ілюстрації
|
|
|
