Відмінності між версіями «Собор»
(Створена сторінка: '''Собор, -ру, '''''м. ''1) = '''Собір. '''2) Соборъ, церковь соборная. ''Золотоверхі собори в Київі. ''Л...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Собор, -ру, '''''м. ''1) = '''Собір. '''2) Соборъ, церковь соборная. ''Золотоверхі собори в Київі. ''Левиц. І. 214. Ум. '''Соборець, собо́рчик. ''' | '''Собор, -ру, '''''м. ''1) = '''Собір. '''2) Соборъ, церковь соборная. ''Золотоверхі собори в Київі. ''Левиц. І. 214. Ум. '''Соборець, собо́рчик. ''' | ||
[[Категорія:Со]] | [[Категорія:Со]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Собор (значення)]. | ||
| + | |||
| + | Собор — збори, зібрання. Первісно поняття було рівнозначне поняттям церква у греків, умма у мусульман, синагога чи кагал у євреїв і позначало просто зібрання віруючих. Слово собор відповідає грецькому слову «церква», яке споріднене таким словам як «цирк», «cirkle», які є відповідниками понять «коло», «круг» — в даному випадку зібрання людей і одночасно форма управління (напр. козацький круг). | ||
| + | Пізніше словом собор стали називати (з церковно-слов'янської собор — зібрання, збори) — найвищу церковну законоправну установу на території тієї чи іншої юрисдикції, звичайно із законодавчою владою (означає те саме, що й Синод). За прикладом святих Апостолів, що у 50-ому році вперше зібралися на собор у Єрусалимі, всі важливіші церковні справи вирішувалися на менших чи більших соборах, які у перші століття. християнства відбувалися дуже часто. Собори бувають: вселенські (чи екуменічні), помісні, провінційні (чи митрополичі) й єпархіальні. Сюди треба додати також єпископські конференції. В Українській Церкві, за винятком постійного Синоду, всі інші церковні зібрання прийнято звичайно називати собором. | ||
Версія за 18:24, 2 листопада 2013
Собор, -ру, м. 1) = Собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. Соборець, собо́рчик.
Сучасні словники
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Собор (значення).
Собор — збори, зібрання. Первісно поняття було рівнозначне поняттям церква у греків, умма у мусульман, синагога чи кагал у євреїв і позначало просто зібрання віруючих. Слово собор відповідає грецькому слову «церква», яке споріднене таким словам як «цирк», «cirkle», які є відповідниками понять «коло», «круг» — в даному випадку зібрання людей і одночасно форма управління (напр. козацький круг). Пізніше словом собор стали називати (з церковно-слов'янської собор — зібрання, збори) — найвищу церковну законоправну установу на території тієї чи іншої юрисдикції, звичайно із законодавчою владою (означає те саме, що й Синод). За прикладом святих Апостолів, що у 50-ому році вперше зібралися на собор у Єрусалимі, всі важливіші церковні справи вирішувалися на менших чи більших соборах, які у перші століття. християнства відбувалися дуже часто. Собори бувають: вселенські (чи екуменічні), помісні, провінційні (чи митрополичі) й єпархіальні. Сюди треба додати також єпископські конференції. В Українській Церкві, за винятком постійного Синоду, всі інші церковні зібрання прийнято звичайно називати собором.
