Відмінності між версіями «Сіромаха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сіромаха, -хи, '''''м. ''= '''Сірома 1. '''Лукаш. 66. Грин. III. 183. ''Попід тинню сіромаха і днює й ночу...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сіромаха, -хи, '''''м. ''= '''Сірома 1. '''Лукаш. 66. Грин. III. 183. ''Попід тинню сіромаха і днює й ночує. ''Шевч. 7.  
 
'''Сіромаха, -хи, '''''м. ''= '''Сірома 1. '''Лукаш. 66. Грин. III. 183. ''Попід тинню сіромаха і днює й ночує. ''Шевч. 7.  
 
[[Категорія:Сі]]
 
[[Категорія:Сі]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''СІРОМА́ХА''', и, розм.
 +
 +
1. чол. і жін. Те саме, що [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0 сірома].
 +
 +
// у знач. незаможньоъ людини, вбогої.— Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Панас Мирний, V, 1955, 181); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (Олександр Довженко, I, 1958, 197).
 +
 +
2. жін., збірн., іст., рідко. Те саме, що сірома 2. На бік повстанців, яких очолив запорозький козак із сіромахи Максим Залізняк, перейшов сотник дворових козаків Потоцького Іван Гонта (Народна творчість та етнографія, 2, 1968, 32).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіромаха1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіромаха2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| mItfbkSqONg}}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 10:39, 13 листопада 2021

Сіромаха, -хи, м. = Сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІРОМА́ХА, и, розм.

1. чол. і жін. Те саме, що сірома.

// у знач. незаможньоъ людини, вбогої.— Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Панас Мирний, V, 1955, 181); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (Олександр Довженко, I, 1958, 197).

2. жін., збірн., іст., рідко. Те саме, що сірома 2. На бік повстанців, яких очолив запорозький козак із сіромахи Максим Залізняк, перейшов сотник дворових козаків Потоцького Іван Гонта (Народна творчість та етнографія, 2, 1968, 32).

Ілюстрації

Сіромаха1.jpg Сіромаха2.jpg

Медіа