Відмінності між версіями «Паморочити»
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паморочити300325.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паморочити300325.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паморочення300325.jpeg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:51, 30 березня 2025
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ПАМОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 350): // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього. Що більше розповідав Марченко, Романові ставало ясніше: батька почала паморочити слава (Минко, Ясні зорі, 1951, 67).
Паморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ): а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (Воскр., Весна.., 1939, 71); б) п'янити (про пахощі, аромати). Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Смолич, Мир.., 1958, 77).
Синоніми до слова паморочити: дурманити, забивати клепку, заморочувати, запаморочувати, затуманювати, морочити голову, напускати дурману, одурманювати, п’янити (пахощами).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови
