Відмінності між версіями «Схибити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.
+
'''Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.  
 +
Ум. Схибнутися – зробити невелику помилку, легко відхилитися від правильного шляху. Виявити відхилення в поведінці, мисленні, розсудливості;
 
   
 
   
 
[[Категорія:Сх]]
 
[[Категорія:Сх]]
Рядок 25: Рядок 26:
 
{{#ev:youtube|JUpFS8U-o4w}}
 
{{#ev:youtube|JUpFS8U-o4w}}
 
{{#ev:youtube|2gjKoP5bwbQ}}
 
{{#ev:youtube|2gjKoP5bwbQ}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2025 року]]
 
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Версія за 23:02, 13 лютого 2025

Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1. Ум. Схибнутися – зробити невелику помилку, легко відхилитися від правильного шляху. Виявити відхилення в поведінці, мисленні, розсудливості;

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.

СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид

1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).

2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін

Ілюстрації

Шш.jpeg 112233.jpg 4455667.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)