Відмінності між версіями «Паморочити»
(Створена сторінка: '''Паморочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Омрачать, помрачать. Категорія:Па) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Паморочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Омрачать, помрачать. | '''Паморочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Омрачать, помрачать. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Академічний тлумачний словник української мови | ||
| + | ПАМОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 350): // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього. Що більше розповідав Марченко, Романові ставало ясніше: батька почала паморочити слава (Минко, Ясні зорі, 1951, 67). | ||
| + | Паморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ): а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (Воскр., Весна.., 1939, 71); б) п'янити (про пахощі, аромати). Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Смолич, Мир.., 1958, 77). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 18:29, 30 березня 2025
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови ПАМОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 350): // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього. Що більше розповідав Марченко, Романові ставало ясніше: батька почала паморочити слава (Минко, Ясні зорі, 1951, 67). Паморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ): а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (Воскр., Весна.., 1939, 71); б) п'янити (про пахощі, аромати). Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Смолич, Мир.., 1958, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
