Відмінності між версіями «Тупотіння»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ''' | + | '''Тупотіння''': ''Дія за знач. тупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.'' |
| + | |||
| + | Здалека чутно рев юрби і тупотіння її ніг (Леся Українка); | ||
| + | |||
| + | Дзвенить земля од тупотіння, а повітря од гомону. В кімнату впихається цілий гурт шкільної молоді (С. Васильченко); | ||
| + | |||
| + | Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг (З. Тулуб); | ||
| + | |||
| + | На ґанку почулося тупотіння ніг (Д. Бедзик). | ||
| + | |||
| + | '''ТУ́ПАННЯ''' (биття, стукання ногами об підлогу, землю), '''ТУ́ПІТ''', ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; '''ТУПОТНЯ́''' розм., ТУПОТНЯВА розм., '''ТУПАНИ́НА''' розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Бедзик); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко і виразно (Григорій Тютюнник); Розлога долина.. від тупу численного люду Тяжко дуднить (М. Зеров); Чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Панас Мирний); Галас і тупотіння підходили все ближче (П. Куліш); Біля надвірного входу почулася тупотнява, гомін (А. Хорунжий); Через який час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Панас Мирний). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 18:40, 12 квітня 2024
Тупоті́ння, -ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Зміст
Сучасні словники
Тупотіння: Дія за знач. тупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Здалека чутно рев юрби і тупотіння її ніг (Леся Українка);
Дзвенить земля од тупотіння, а повітря од гомону. В кімнату впихається цілий гурт шкільної молоді (С. Васильченко);
Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг (З. Тулуб);
На ґанку почулося тупотіння ніг (Д. Бедзик).
ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Бедзик); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко і виразно (Григорій Тютюнник); Розлога долина.. від тупу численного люду Тяжко дуднить (М. Зеров); Чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Панас Мирний); Галас і тупотіння підходили все ближче (П. Куліш); Біля надвірного входу почулася тупотнява, гомін (А. Хорунжий); Через який час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Панас Мирний).
Ілюстрації
|
|
|
|
