Відмінності між версіями «Штрикнути»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (П. Автомонов); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Є. Словник української мови у 20 томах) | ||
| + | штрикнути — штрикну́ти дієслово доконаного виду (Орфографічний словник української мови) | ||
| + | штрикнути — штри́кнути вколоти (ср, ст)|| = пштиґнути Лексикон львівський: поважно і на жарт штрикнути — ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. (Фразеологічний словник української мови) | ||
| + | штрикнути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... (Словник синонімів української мови) | ||
| + | штрикнути — Штрикну́ти, -кну́, -кне́ш (Правописний словник Голоскевича (1929 р.)) | ||
| + | штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Гуц. Словник української мови в 11 томах) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:52, 9 квітня 2024
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. І. 53.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (П. Автомонов); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Є. Словник української мови у 20 томах)
штрикнути — штрикну́ти дієслово доконаного виду (Орфографічний словник української мови)
штрикнути — штри́кнути вколоти (ср, ст)|| = пштиґнути Лексикон львівський: поважно і на жарт штрикнути — ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. (Фразеологічний словник української мови)
штрикнути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... (Словник синонімів української мови)
штрикнути — Штрикну́ти, -кну́, -кне́ш (Правописний словник Голоскевича (1929 р.)) штрикнути — ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрика́ти. Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37); Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Гуц. Словник української мови в 11 томах)
Ілюстрації
|
|
|
|
