Відмінності між версіями «Нюшити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Нюши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''Нюхать воздухъ (о животномъ). ''Собака нюшить. ''Черк. у. [[Катег...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нюши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''Нюхать воздухъ (о животномъ). ''Собака нюшить. ''Черк. у. | '''Нюши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''Нюхать воздухъ (о животномъ). ''Собака нюшить. ''Черк. у. | ||
[[Категорія:Ню]] | [[Категорія:Ню]] | ||
| + | НЮШИ́ТИ, шу, шиш, недок., розм. | ||
| + | 1. Нюхати повітря. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує — пиріжки пахнуть (Українські народні казки, легенди.., 1957, 29); | ||
| + | Данько поважно спльовує, нюшить коло казана і якось немов по-старечому поглядає в небо (Олександр Ільченко, Знич. хлопець, 1947, 17). | ||
| + | 2. Вистежувати, вишукувати кого-, що-небудь. | ||
| + | Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); | ||
| + | — Все зле на тебе, некликаний! І нюшить, і нюшить чогось! — обурилась [на дядька Сергія] тітка Оляна (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 166). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 458. | ||
Поточна версія на 23:35, 26 жовтня 2017
Нюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у. НЮШИ́ТИ, шу, шиш, недок., розм. 1. Нюхати повітря. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує — пиріжки пахнуть (Українські народні казки, легенди.., 1957, 29); Данько поважно спльовує, нюшить коло казана і якось немов по-старечому поглядає в небо (Олександр Ільченко, Знич. хлопець, 1947, 17). 2. Вистежувати, вишукувати кого-, що-небудь. Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399);
— Все зле на тебе, некликаний! І нюшить, і нюшить чогось! — обурилась [на дядька Сергія] тітка Оляна (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 166).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 458.
