Відмінності між версіями «Псяр»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] |
Поточна версія на 17:05, 23 квітня 2024
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПСАР, я, чол., заст. Людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі, Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі (Іван Котляревський, I, 1952, 131); Від челяді біжить молодий псар, Микита Грек, але його випереджає лакей Никанор (Михайло Стельмах, I, 1962, 394); * Образно. Царі — псарі: жалю не знають, людей за псів вважають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 3).