Відмінності між версіями «Ошуста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 839. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 14:55, 1 грудня 2021
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.Нехай сам покаже [пан Шубравський] з себе ошуста та дурисвіта (Март., Тв., 1954, 349); - Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, - промовила Антошка (Гжицький, У світ.., 1960, 107)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОШУ́СТ, а, чол., зах. Обманщик. — Нехай сам покаже [пан Шубравський] з себе о шуста та дурисвіта (Лесь Мартович, Тв., 1954, 349); — Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, — промовила Антошка (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 107).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 839.