Відмінності між версіями «Цина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img 0.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img 0.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Література== | ==Література== | ||
Поточна версія на 13:35, 29 листопада 2021
Цина, -ни, ж. Олово, цинк. Желех.
Сучасні словники
ЦИ́НА, и, жін., заст. 1. Олово. 2. Цинк;
Вироби, предмети з цинку або покриті цинком.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.
Ілюстрації
|
|
|
Література
А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 49).
