Відмінності між версіями «Сверблячка»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/sverbljachka Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що свербіж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шкільна гігієна, 1954, 306); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Радянська Україна, 22.V 1971, 4); * У порівняннях. Заздрість роз'їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 240); | ||
| + | // Уживається як лайливе слово. Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: — Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 348). | ||
| + | ♦ Сверблячка язика, жарт. — схильність до базікання. — Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба — сверблячка язика (Натан Рибак, Час.., 1960, 427). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Пема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Іван Франко, I, 1955, 26); Воно, звісно, дурниця писати п'єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 213). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:22, 19 листопада 2021
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, жін.
1. Те саме, що свербіж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шкільна гігієна, 1954, 306); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Радянська Україна, 22.V 1971, 4); * У порівняннях. Заздрість роз'їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 240); // Уживається як лайливе слово. Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: — Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 348). ♦ Сверблячка язика, жарт. — схильність до базікання. — Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба — сверблячка язика (Натан Рибак, Час.., 1960, 427).
2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Пема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Іван Франко, I, 1955, 26); Воно, звісно, дурниця писати п'єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 213).
Ілюстрації
|
|
|
|
