Сверблячка
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, жін.
1. Те саме, що свербіж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шкільна гігієна, 1954, 306); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Радянська Україна, 22.V 1971, 4); * У порівняннях. Заздрість роз'їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 240); // Уживається як лайливе слово. Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: — Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 348). ♦ Сверблячка язика, жарт. — схильність до базікання. — Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба — сверблячка язика (Натан Рибак, Час.., 1960, 427).
2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Пема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Іван Франко, I, 1955, 26); Воно, звісно, дурниця писати п'єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 213).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Вікіпедія
Свербля́чка, свербі́ж, свербі́ння, іноді свербе́ць (лат. pruritis) — неприємне відчуття роздратування, печіння і поколювання у якій-небудь ділянці шкіри, зумовлене різними причинами (вплив хімічних речовин, бактерій, вірусів, паразитичних грибів, інших паразитів). Відчуття свербежу часто виражається у гострій потребі потерти або почухати певну ділянку шкіри.
Причини
Відчуття свербежу може бути спричинене ростом чи рухом волосся, або випуском хімічної речовини (гістаміну) з клітин під шкірою. Сверблячка розглядається як захисний механізм, оскільки вона допомагає істоті видалити паразитів зі своєї шкіри.
Свербіж виникає внаслідок роздратування нервових закінчень під впливом таких причин:
Стреси, психічні розлади; Попадання на шкіру подразнюючих речовин: кислот, лугів, бойових отруйних речовин (адамсит, інші подразнюючі шкіру речовини — іррітанти); Вплив інших організмів: Паразити: короста, гельмінтози; Укуси: воші, блохи, постільні клопи, гнус; Ужалення: осами, бджолами, мурахами тощо; Контакт з деякими рослинами; Захворювання: Шкірні і інфекційні захворювання: екзема, псоріаз, оперізуючий герпес, мікози, сибірка; Алергія; Лімфогранулематоз; Геморой; Цукровий діабет; Наслідки опіків і обморожень; Процес загоєння ран — особливо сильно свербіж проявляється у фазі активного загоєння ушкоджень; Травми шкірних покривів: Роздратування тертям: мозолі, потертості, особливо інфіковані; Механічне пошкодження шкіри тонкими і гострими мікрооб'єктами (уламки волокон скловати, скабки, колючки); Роздратування після гоління; Нерегулярне проведення гігієнічних процедур.
Механізм зворотного зв'язку при свербінні і заходи боротьби з ним
Розчісування
Виникнення свербежу зазвичай зумовлює майже непереборне бажання почухати уражене місце, однак при розчісуванні свербіж тільки посилюється.
Заходи боротьби з сверблячкою
Основну увагу слід приділити усуненню причин виникнення свербежу; Зазвичай тепло посилює свербіж, а охолодження — зменшує; До усунення основної проблеми слід використовувати симптоматичні засоби.
