Відмінності між версіями «Самітний»
(.) |
(.) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
// Який відбувається, протікає без сім'ї, рідних, близьких. Нехай же стріну я самітен час гіркий, Не бідкавшись нічим (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 397); Самітна старість; | // Який відбувається, протікає без сім'ї, рідних, близьких. Нехай же стріну я самітен час гіркий, Не бідкавшись нічим (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 397); Самітна старість; | ||
// рідко. В якому живе одинока людина. — Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, безженний [неодружений], буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його ґаздівство в свої руки (Ольга Кобилянська, II, 1956, 311). | // рідко. В якому живе одинока людина. — Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, безженний [неодружений], буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його ґаздівство в свої руки (Ольга Кобилянська, II, 1956, 311). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Самітний.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Самітний1.jpg|міні]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Самітний2.jpg|міні]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:02, 18 листопада 2021
Самітний, -а, -е = Самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. І. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітноїбездітної зозулі. К. Бай. 18.
Зміст
Сучасні словники
САМІ́ТНИ́Й, ітна, ітне, поет. САМІТЕН, ітна, ітне, рідше САМОТНИЙ, а, е.
1. Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий. Ударив грім над сусідньою горою. Огненний стовп піднявся на тім місці, де стояла суха, самітна ялиця (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220); В степу стояло, наче вилите з сяйва, самітне дерево (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 10); За озером, на галявині, стояв самітний оборіг з сіном (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 13); У лозах самотний [монастир] стоїть (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); // Лише один; єдиний. Велика кімната.., посередині кімнати самітний стіл і за столом самітна істота (Юрій Яновський, V, 1959, 120); Крізь вікна падало на подвір'я тьмяне світло самітної лампочки (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 274); // рідко. Безлюдний. Товариші за час тої розмови йшли самітною дорогою через поля (Іван Франко, II, 1950, 8).
2. Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам. Ніде не видно було ні душі.. Він був самітний серед цієї окопаної та обкладеної колючим чагарником діброви (Любов Яновська, I, 1959, 302); Блукав цілу нічку у мріях По вулицях я самітний (Леся Українка, IV, 1954, 86); Тамара стояла самітна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 128); Сучасна буржуазна література, коли вона обмежується тільки співчуттям до простих людей, по суті визнає їх безсилими, безпомічними і залишає людину самітною перед лицем загадкової долі (Шамота, Талант і народ, 1958, 156).
3. Який не має сім'ї, рідних, близьких; одинокий; сам. — Я його розважатиму, я йому догоджатиму, — веселіш йому у хаті буде зо мною, як тепер самітному (Марко Вовчок, I, 1955, 236); Там, по теплих хатах, вони милися, голилися, залицялися до самітних козачок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460); // у знач. ім. самітний, мітного, чол.; самітна, мітної, жін. Людина, що не має родини або не живе в родині; // Який відбувається, протікає без сім'ї, рідних, близьких. Нехай же стріну я самітен час гіркий, Не бідкавшись нічим (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 397); Самітна старість; // рідко. В якому живе одинока людина. — Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, безженний [неодружений], буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його ґаздівство в свої руки (Ольга Кобилянська, II, 1956, 311).
Ілюстрації
 |
 |
 |
