Відмінності між версіями «Бастрюк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЧІПКА.gif|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7105112a1937a0e864a305fc697ee8b0.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5-32.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 14:50, 11 листопада 2021
Бастрюк, -ка, м. = Байстрюк. Позашлюбний син. (Зневажл., лайливо)
Зміст
Сучасні словники
БАЙСТРЮ́К, а, чол., дорев., зневажл., лайл. Позашлюбний син. За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Бач, а хлопці казали, що в мене батька не було... байстрюк! — кажуть (Панас Мирний, II, 1954, 49); — Який лист? Я й не бачив ніякого листа. — Ах ти ж, байстрюк! Не бачив? — Матюха вп'явся поглядом в Ількові засльозені очі (Андрій Головко, II, 1957, 144).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 91.