Відмінності між версіями «Набалакати»
(Створена сторінка: '''Набалакати, -ся. '''См. '''Набалакувати, -ся. ''' Категорія:На) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | |
− | + | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | |
+ | |||
+ | НАБАЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. | ||
+ | 1. перех. і неперех. Багато говорити (перев. зайвого, непотрібного, неправдоподібного). Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200). | ||
+ | ♦ Набалакати сім мішків (кіп) гречаної вовни — те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 169); Набалакати, що на вербі груші ростуть — те саме, що Наговорити, що на вербі груші ростуть (див. груша). Він набалакає, що на вербі груші ростуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183). | ||
+ | 2. неперех., на кого—що. Говорити неправду про кого-, що-небудь. — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 2==71). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Mova 132.jpg|Опис1 | ||
+ | Файл:Balakatu 1.jpg|Опис2 | ||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|}}. |
Версія за 11:49, 24 листопада 2017
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
НАБАЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. і неперех. Багато говорити (перев. зайвого, непотрібного, неправдоподібного). Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200). ♦ Набалакати сім мішків (кіп) гречаної вовни — те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 169); Набалакати, що на вербі груші ростуть — те саме, що Наговорити, що на вербі груші ростуть (див. груша). Він набалакає, що на вербі груші ростуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183). 2. неперех., на кого—що. Говорити неправду про кого-, що-небудь. — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 2==71).
Ілюстрації
- Mova 132.jpg
Опис1
- Balakatu 1.jpg
Опис2