Відмінності між версіями «Замислити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Замислити1.jpg |x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] |
Версія за 20:24, 7 листопада 2021
Замислити. См. Щось задумувати, думать про щось, якусь ідею
Сучасні словники
Словник "Горох"
Див. замишля́ти. ЗАМИ́СЛЕНО . Присл. до зами́слити 2. Він подивився на мене пильно, зітхнув замислено. (С. Васильченко) Допивши свою філіжанку кави, він каже замислено, глибокодумно й повчально: – Треба шанувати людей. (В. Домонтович) За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стежить старий чоловік. (М. Бажан)