Відмінності між версіями «Конозити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачення слова КОНО́ЗИТИ у сучасних словниках: «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?» | Тлумачення слова КОНО́ЗИТИ у сучасних словниках: «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?» | ||
псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»); | псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»); | ||
+ | |||
в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»); | в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»); | ||
+ | |||
п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»; | п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»; | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 19:12, 2 листопада 2021
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова КОНО́ЗИТИ у сучасних словниках: «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?» псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);
в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»);
п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»;