Відмінності між версіями «Лінуватися»
(Створена сторінка: '''Лінуватися, -нуюся, -єшся, '''''гл. ''Лѣниться. ''«Поможи, Боже!» А ти не лінуйсь, небоже! ''Ном. ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лінуватися, - | + | '''Лінуватися''' - не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. |
| − | [ | + | |
| + | — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25); | ||
| + | |||
| + | '''Лінуватися''' - не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. | ||
| + | |||
| + | Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41). | ||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/linuvatysja Академічний тлумачний словник] | ||
| + | *[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Публічний електронний словник української мови] | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Пенда.jpg| | ||
| + | Лейзи.jpeg| | ||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 00:26, 20 жовтня 2016
Лінуватися - не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти.
— Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25);
Лінуватися - не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів.
Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41).
