Лінуватися
Лінуватися - не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти.
— Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25);
Лінуватися - не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів.
Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41).