Відмінності між версіями «Кудикало»
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Родовий куди́кала куди́кал | Родовий куди́кала куди́кал | ||
+ | |||
Давальний куди́калові куди́калам | Давальний куди́калові куди́калам | ||
+ | |||
Знахідний куди́кала куди́кал | Знахідний куди́кала куди́кал | ||
+ | |||
Орудний куди́калом куди́калами | Орудний куди́калом куди́калами | ||
+ | |||
Місцевий куди́калові, куди́калах | Місцевий куди́калові, куди́калах | ||
+ | |||
Кличний куди́кало куди́кали | Кличний куди́кало куди́кали | ||
Версія за 10:53, 25 листопада 2019
Куди́кало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Література: Куди ідеш, Кудикало? // — Куди? А в Нікудикало, // На гору Неминалицю // Ловити Небувалицю. // Оту, що озивається — // Сміється-заливається. // Ловитиму-хапатиму, // Лічитиму-питатиму: // «Чи одуд, чи зозулиця? // Ховається чи жмуриться? (Тамара Коломієць, «Лічилка-небувалиця»).]
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013
Куди́кало, -а, чол. розм. Людина, що часто питає «куди».
Відмінювання
Називний куди́кало куди́кали
Родовий куди́кала куди́кал
Давальний куди́калові куди́калам
Знахідний куди́кала куди́кал
Орудний куди́калом куди́калами
Місцевий куди́калові, куди́калах
Кличний куди́кало куди́кали