Відмінності між версіями «Окрайка»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ОКРА́ЙКА, и, ж. Те саме, що кра́йка | ||
| + | ( Я не забув: як на фронт виїжджали, вийшла [мати] похила до тину, довго стояла, рукою махала, рвала окрайку хустини (Рудь, Дон. зорі, 1958, 33); | ||
| + | Стала собі [Грициха] в сінях.., куделю встромила за окрайку й почала прясти (Март., Тв., 1954, 68); | ||
| + | Золотою окрайкою гарною стан свій Підперезала [Еос], чоло вповила дорогим покривалом (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 187). | ||
| + | окрайка Переклад слова | ||
| + | |||
| + | Переклад на англійську- edge | ||
| + | |||
| + | Паспортна транслітерація- okraika | ||
| + | |||
| + | окрайка Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота | ||
| + | |||
| + | Кількість літер у слові-7 | ||
| + | |||
| + | Кількість літер Кількість голосних - 3 | ||
| + | |||
| + | Кількість приголосних- 4 | ||
| + | ОКРА́ЙОК, йка, чол., розм., рідко. | ||
| + | |||
| + | 1. Крайня, кінцева частина чого-небудь. Ідучи окрайком грабового бору, замітили, [прочани] між деревами чималу череду свиней (Данило Мордовець, I, 1958, 108); Він вперто ішов і йшов, бо з-за Долу поволі піднімалась темна, з сивими окрайками хмара (Петро Колесник, Терен.., 1959, 369); | ||
| + | // Невелика частина, шматок, відрізок чого-небудь. — А вони все придивлялися, чи не з'їла бува ласого шматочка, чи не одрізала собі якогось окрайка на хусточку... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 319). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що окраєць 1. — Оце й усе, що є, — винесла вона ще раз окрайок пухкенького хліба (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 30). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 677. | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 12: | Рядок 39: | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 677. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 14:28, 17 листопада 2019
Окрайка, -ки, ж. = Окравка. Kolb. І. 37. Ум. Окраєчка.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОКРА́ЙКА, и, ж. Те саме, що кра́йка ( Я не забув: як на фронт виїжджали, вийшла [мати] похила до тину, довго стояла, рукою махала, рвала окрайку хустини (Рудь, Дон. зорі, 1958, 33); Стала собі [Грициха] в сінях.., куделю встромила за окрайку й почала прясти (Март., Тв., 1954, 68);
Золотою окрайкою гарною стан свій Підперезала [Еос], чоло вповила дорогим покривалом (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 187).
окрайка Переклад слова
Переклад на англійську- edge
Паспортна транслітерація- okraika
окрайка Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота
Кількість літер у слові-7
Кількість літер Кількість голосних - 3
Кількість приголосних- 4 ОКРА́ЙОК, йка, чол., розм., рідко.
1. Крайня, кінцева частина чого-небудь. Ідучи окрайком грабового бору, замітили, [прочани] між деревами чималу череду свиней (Данило Мордовець, I, 1958, 108); Він вперто ішов і йшов, бо з-за Долу поволі піднімалась темна, з сивими окрайками хмара (Петро Колесник, Терен.., 1959, 369); // Невелика частина, шматок, відрізок чого-небудь. — А вони все придивлялися, чи не з'їла бува ласого шматочка, чи не одрізала собі якогось окрайка на хусточку... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 319).
2. Те саме, що окраєць 1. — Оце й усе, що є, — винесла вона ще раз окрайок пухкенького хліба (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 677.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 677.
