Відмінності між версіями «Лірик»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:45, 22 листопада 2018
Сучасні словники
ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані як навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями (Укр. літ., 9, 1957, 111); Взагалі Франка — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42); Ми знаємо Шевченка і як лірика м’якого, і як філософа глибокого (Тич., III, 1957, 80); // перен. Людина ліричних настроїв. — За складом своєї душі я ліберал і лірик (Стельмах, І, 1962, 41).
Ілюстрації
Українські лірики
Українська лірика розвинулася з народної пісні. Пісні легендарної Марусі Чурай назавжди увійшли в золотий фонд української лірики. Відомим поетом-ліриком був Сковорода. Значний внесок у розвиток української лірики внесли П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, Д. Павличко, В. Симоненко, Ліна Костенко.
