Лірик

Сучасні словники

ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані як навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями (Укр. літ., 9, 1957, 111); Взагалі Франка — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42); Ми знаємо Шевченка і як лірика м’якого, і як філософа глибокого (Тич., III, 1957, 80); // перен. Людина ліричних настроїв. — За складом своєї душі я ліберал і лірик (Стельмах, І, 1962, 41).

Ілюстрації

Українські лірики

Українська лірика розвинулася з народної пісні. Пісні легендарної Марусі Чурай назавжди увійшли в золотий фонд української лірики. Відомим поетом-ліриком був Сковорода. Значний внесок у розвиток української лірики внесли П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, Д. Павличко, В. Симоненко, Ліна Костенко.