Відмінності між версіями «Пуща-Водиця (Фото)»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
| + | [[Файл:Парк Пуща Водиця.jpg|400px|thumb|left|Парк Пуща Водиця.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Пуща-Водиця.jpg|400px|thumb|left|Пуща-Водиця.jpg]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | Пуща-Водиця — історична місцевість та кліматичний курорт у північно-західній частині Києва, в межах Оболонського району, розташований переважно у соснових лісах (приблизно 70 %). Назву місцевість отримала від слова «пуща», тобто густий, непрохідний ліс, і невеличкої річки Водиці, яка вже не існує. | ||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
==Етнографія== | ==Етнографія== | ||
| + | Пуща-Водиця розташована на північно-західній околиці Києва в Оболонському районі. Південною межею вважається Гостомельське шосе, східною — Мінський проспект, західною — дорога на село Мощун. На півночі вона тягнеться до села Демидів. Площа Пуща-Водиці близько чотирьох тисяч гектарів, площа самого лісопарку — 370 га. Крім сосен та ялинок у лісопарку наявні такі дерева, як дуб, клен, береза, туя, катальпа бігнонієвидна, липа американська, коркове дерево амурське тощо. Курорт витягнутий з північного заходу на південний схід вздовж річок Горенка та Котурка, що є притокою р. Горенка. На цих річках влаштовані численні ставки, зокрема: ставок Сапсаїв, Міський ставок, ставок Горащиха, ставок Двірець, ставок Карачун, озеро УТОГ та ще кілька невеликих лісових ставків. Річка Водиця (від якої і походить назва) — це не паралельна назва Котурки, а окрема річка (струмок), неіснуюча нині права притока Дніпра (Почайни). Згідно з картами XIX ст., Водиця починалася в болоті Синяковому, протікала у південно-східному напрямі і впадала в заплавне озеро Біле, поєднане з Дніпром. | ||
==Краєзнавчі об’єкти== | ==Краєзнавчі об’єкти== | ||
| + | В парку раніше були дитячі і спортивні майданчики, естрада. На березі впорядкованих ставків, що утворені в руслі річки Котурки — пляжі. Основні породи дерев — дуб і сосна. Парк є частиною великого лісового масиву (Пуща-Водицький ліс). Загальна площа парку — 11,73 га. Сполучається з містом трамвайною лінією (прокладена 1904 року). | ||
| + | |||
| + | У вересні 1959 року в Пущі-Водиці, по вулиці Міській, 1, за ініціативою і при безпосередній участі народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій був побудований невеликий, всього на 35 чоловік, будинок для самотніх артистів, що вийшли на пенсію і відслужили рідному мистецтву не один десяток років. | ||
==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)== | ==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)== | ||
| + | * Дошкільні навчальні заклади; | ||
| + | * Початкові спеціалізовані навчальні заклади; | ||
| + | * Церква св. Серафима Саровського; | ||
| + | * Центральний вхід в "МДЦ "Артек". | ||
==Персоналії== | ==Персоналії== | ||
==Хронологічні рубрики== | ==Хронологічні рубрики== | ||
| Рядок 12: | Рядок 23: | ||
==Відомості про ресурс== | ==Відомості про ресурс== | ||
==Підготував(ла)== | ==Підготував(ла)== | ||
| + | Бідюк Олена | ||
Версія за 22:28, 5 листопада 2018
Зміст
Опис
Пуща-Водиця — історична місцевість та кліматичний курорт у північно-західній частині Києва, в межах Оболонського району, розташований переважно у соснових лісах (приблизно 70 %). Назву місцевість отримала від слова «пуща», тобто густий, непрохідний ліс, і невеличкої річки Водиці, яка вже не існує.
Вид ресурсу
Автор(и)
Етнографія
Пуща-Водиця розташована на північно-західній околиці Києва в Оболонському районі. Південною межею вважається Гостомельське шосе, східною — Мінський проспект, західною — дорога на село Мощун. На півночі вона тягнеться до села Демидів. Площа Пуща-Водиці близько чотирьох тисяч гектарів, площа самого лісопарку — 370 га. Крім сосен та ялинок у лісопарку наявні такі дерева, як дуб, клен, береза, туя, катальпа бігнонієвидна, липа американська, коркове дерево амурське тощо. Курорт витягнутий з північного заходу на південний схід вздовж річок Горенка та Котурка, що є притокою р. Горенка. На цих річках влаштовані численні ставки, зокрема: ставок Сапсаїв, Міський ставок, ставок Горащиха, ставок Двірець, ставок Карачун, озеро УТОГ та ще кілька невеликих лісових ставків. Річка Водиця (від якої і походить назва) — це не паралельна назва Котурки, а окрема річка (струмок), неіснуюча нині права притока Дніпра (Почайни). Згідно з картами XIX ст., Водиця починалася в болоті Синяковому, протікала у південно-східному напрямі і впадала в заплавне озеро Біле, поєднане з Дніпром.
Краєзнавчі об’єкти
В парку раніше були дитячі і спортивні майданчики, естрада. На березі впорядкованих ставків, що утворені в руслі річки Котурки — пляжі. Основні породи дерев — дуб і сосна. Парк є частиною великого лісового масиву (Пуща-Водицький ліс). Загальна площа парку — 11,73 га. Сполучається з містом трамвайною лінією (прокладена 1904 року).
У вересні 1959 року в Пущі-Водиці, по вулиці Міській, 1, за ініціативою і при безпосередній участі народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій був побудований невеликий, всього на 35 чоловік, будинок для самотніх артистів, що вийшли на пенсію і відслужили рідному мистецтву не один десяток років.
Установи, заклади, організації та підприємства (про них)
- Дошкільні навчальні заклади;
- Початкові спеціалізовані навчальні заклади;
- Церква св. Серафима Саровського;
- Центральний вхід в "МДЦ "Артек".
Персоналії
Хронологічні рубрики
Систематичні рубрики
Відомості про ресурс
Підготував(ла)
Бідюк Олена
