Відмінності між версіями «Жбухати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Іван Франко, I, 1955, 266). | 2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Іван Франко, I, 1955, 266). | ||
| − | |||
| − | |||
<gallery> | <gallery> | ||
Файл:Zbyhati05.11.jpg| | Файл:Zbyhati05.11.jpg| | ||
Файл:Zbyhati.jpg| | Файл:Zbyhati.jpg| | ||
</gallery> | </gallery> | ||
| + | |||
| + | == Використана література == | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Zhbukhaty | ||
| + | |||
[[Категорія:Жб]] | [[Категорія:Жб]] | ||
Версія за 21:05, 5 листопада 2018
Жбухати, -хаю, -єш, одн. в. жбухнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
1. З силою вириватися звідкись; виходити на поверхню (перев. про вогонь). Тут огонь жбухає, як із пекла (Іван Франко, I, 1955, 54); [Альтмаєр (відтикає пробку зі стола, в лице йому жбухає вогонь):] Горю! Горю! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 89).
2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Іван Франко, I, 1955, 266).
