Відмінності між версіями «Звиняти»
(Створена сторінка: '''Звиняти, -няю, -єш, '''''гл. ''= '''Вибачати. '''''На те просили, що в ріт носили, звиняйте. ''Ном. № ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Звиняти, -няю, -єш, '''''гл. ''= '''Вибачати. '''''На те просили, що в ріт носили, звиняйте. ''Ном. № 12085. | '''Звиняти, -няю, -єш, '''''гл. ''= '''Вибачати. '''''На те просили, що в ріт носили, звиняйте. ''Ном. № 12085. | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЗВИНЯТИ''', яю, яєш, недок., '''ЗВИНИТИ''', ню, ниш, док., розм. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' неперех., перев. наказ. сп. Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. ''[Цуцик:] Дурний Бровко! Не розумієш, — Звиняй, що так кажу, — Я те роблю, чого ти не зумієш'' (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 116); ''[Іван:] За що ж ви гніваєтесь на мене, паничу? Звиніть, будь ласка, мені вже цей раз'' (Марко Кропивницький, I, 1958, 67); ''— На святу книгу сісти... Як же це ти?.. — Та я не бачив. Звиніть, діду...'' (Іван Микитенко, II, 1957, 29). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим-небудь. ''Дехто звиняв мене тим, що важкі обставини життя, конечність заробітку спонукувала мене кидатися на різні поля'' (Іван Франко, I, 1955, 31). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' неперех., тільки наказ. сп., у знач. вставн. сл. Уживається: '''а)''' для вираження протесту, незгоди з ким-, чим-небудь. ''— Багато ти своєму недоліткові дозволяєш! Любовні шури-мури в ефірі розводить! Звиняй! Засмічувати ефір нікому не дозволимо!'' (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107); '''б)''' при введенні в мову не бажаних для кого-небудь слів. ''— Хіба не ми з Олександром з останнього грошика та кошика тягнулись, щоб ти учителем став і щоб, звиняй, твої руки не тхнули гноєм?'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 75). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Звиняти.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Звиняти2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Звиняти3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| zl0qIdRxAOM}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 Вибачати]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Вибачення]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 Вибачити]==== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 18:28, 5 листопада 2021
Звиняти, -няю, -єш, гл. = Вибачати. На те просили, що в ріт носили, звиняйте. Ном. № 12085.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗВИНИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. неперех., перев. наказ. сп. Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. [Цуцик:] Дурний Бровко! Не розумієш, — Звиняй, що так кажу, — Я те роблю, чого ти не зумієш (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 116); [Іван:] За що ж ви гніваєтесь на мене, паничу? Звиніть, будь ласка, мені вже цей раз (Марко Кропивницький, I, 1958, 67); — На святу книгу сісти... Як же це ти?.. — Та я не бачив. Звиніть, діду... (Іван Микитенко, II, 1957, 29).
2. перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим-небудь. Дехто звиняв мене тим, що важкі обставини життя, конечність заробітку спонукувала мене кидатися на різні поля (Іван Франко, I, 1955, 31).
3. неперех., тільки наказ. сп., у знач. вставн. сл. Уживається: а) для вираження протесту, незгоди з ким-, чим-небудь. — Багато ти своєму недоліткові дозволяєш! Любовні шури-мури в ефірі розводить! Звиняй! Засмічувати ефір нікому не дозволимо! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107); б) при введенні в мову не бажаних для кого-небудь слів. — Хіба не ми з Олександром з останнього грошика та кошика тягнулись, щоб ти учителем став і щоб, звиняй, твої руки не тхнули гноєм? (Михайло Стельмах, II, 1962, 75).
Ілюстрації
|
|
|
