Відмінності між версіями «Юртуватися»
(→Медіа) |
(→Див. також) |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Юртувати Юртувати] | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Хвилюватися Хвилюватися] | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Спішити Спішити] | ||
+ | |||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Поспішати Поспішати] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 21:08, 25 жовтня 2018
Юртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Суетиться, возиться, сбиваться въ кучи. Я ввійшов у хату і бачив, що тут ті юртуються біля неї, зняли з вірьовки.... Екат. у. Щось він там дуже юртувався. Мир. ХРВ. 274. Юртується той гад, лазить одно на одного. Грин. Изъ устъ нар. 147.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.
ЮРТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.
1. Бути в збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. — Чи не запопали, бува, нашого Чіпки, бо щось він там дуже юртувався?.. (Панас Мирний, II, 1954, 204); // Квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. — Годі вже тобі юртуватися. Яєшня прохолоне, — казав Василь, беручись за пляшку з горілкою (Панас Мирний, IV, 1955, 130).
2. Те саме, що юрбитися. По троє, по четверо юртувалися [жінки] докупи, зігрівали одна одну диханням (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 130); Рано-вранці біля сільської ради юртувалося десятків два підвід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); * Образно. На обрії юрту валися чорно-сиві хмари (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 18).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 617.