Відмінності між версіями «Тверезість»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18). | 1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18). | ||
2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291); | 2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291); | ||
| − | 3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. | + | Братство (товариство) тверезості — у дореволюційній Росії та в інших капіталістичних країнах — організація, спілка людей, які пропагують відмову від уживання спиртних напоїв. — По інших краях, у Чехії та Моравії, засновують при кождій [кожній] церкві братства тверезості, — мовив Дум'як (Іван Франко, VIII, 1952, 25); — Потім зачали [мужики] заводити товариства тверезості, бо дуже стали ґрунти тратити (Василь Стефаник, I, 1949, 258). |
| + | |||
| + | 3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. | ||
| + | Відповідність життєвій правді; розсудливість. Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, 1, 1960, 54). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 16:35, 23 жовтня 2018
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18).
2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291);
Братство (товариство) тверезості — у дореволюційній Росії та в інших капіталістичних країнах — організація, спілка людей, які пропагують відмову від уживання спиртних напоїв. — По інших краях, у Чехії та Моравії, засновують при кождій [кожній] церкві братства тверезості, — мовив Дум'як (Іван Франко, VIII, 1952, 25); — Потім зачали [мужики] заводити товариства тверезості, бо дуже стали ґрунти тратити (Василь Стефаник, I, 1949, 258).
3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. Відповідність життєвій правді; розсудливість. Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, 1, 1960, 54).
Ілюстрації
|
|
|
|
