Відмінності між версіями «Шіпатися»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шіпатися, -паюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Чухатися. '''Вх. Зн. 82. | '''Шіпатися, -паюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Чухатися. '''Вх. Зн. 82. | ||
| + | ЧУХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 501); В казармі миготів тьмяний каганець. Солдати вкладалися спати, кашляли, чухалися, хрестилися і важко зітхали (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 106); Хлопці сидять на сіні одіті, чухаються, позіхають (Степан Васильченко, III, 1960, 320); | ||
| + | // Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. Рука мимовіль потяглася, щоб почухати потилицю. — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? ..Хочуть і вам хвоста утнути, га? (Олесь Гончар, II, 1959, 213); | ||
| + | // розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь. | ||
| + | |||
[[Категорія:Ші]] | [[Категорія:Ші]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 11: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ШІПАТИСЯ | ||
| + | (перен.) поспішати | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:01, 22 жовтня 2018
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = Чухатися. Вх. Зн. 82. ЧУХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 501); В казармі миготів тьмяний каганець. Солдати вкладалися спати, кашляли, чухалися, хрестилися і важко зітхали (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 106); Хлопці сидять на сіні одіті, чухаються, позіхають (Степан Васильченко, III, 1960, 320); // Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. Рука мимовіль потяглася, щоб почухати потилицю. — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? ..Хочуть і вам хвоста утнути, га? (Олесь Гончар, II, 1959, 213); // розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь.
Зміст
Сучасні словники
ШІПАТИСЯ (перен.) поспішати
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
