Відмінності між версіями «Сипкий»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | СИПКИ́Й | ||
| + | |||
| + | 1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62); Навколо скрізь був жовтий сипкий пісок і всі ростини були тонкі та хворі (Л. Укр., III, 1952, 525); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (Стельмах, II, 1962, 383); — Тут поперечини треба густіше слати, бач, яке сипке [вугілля],— махнув він лампкою догори (Досв., Вибр., 1959, 350); Сипкі продукти; Сипкі матеріали; | ||
| + | |||
| + | 2. Який осипається, зсувається, обрушується (про землю, пісок і т. ін.). Стіна була стрімка, камінь зверха [зверху] сипкий і звітрілий на сльоті (Фр., VIII, 1952, 225); Стежка в’юнилась по кам’яному схилу. Жорства і сипкий, мов попіл, грунт вислизали з-під ніг (Мас., Роман.., 1970, 202); * Образно. Чув [Дмитро], як сипкий холод посипався в халяви і почав розтавати на устілці під тонкою онучею (Стельмах, II, 1962, 384); | ||
| + | |||
| + | 3. Який спадає, розсипається (про волосся). Передерій — довгий, гнучкий, з білим сипким чубом — нічого не сказав (Гуц., Скупана.., 1965, 45). | ||
| + | |||
| + | 4. Який легко розпадається на окремі частинки, крупинки (про картоплю, груші і т. ін.). Дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84). | ||
| + | |||
| + | СИПКИ́Й - те саме, що си́плий. Кирило Тур сипким, гугнивим [гугнявим] голосом [каже]: — Хіба ж тобі не страшно вмирати? (П. Куліш, Вибр., 1969, 187); Вона грайливо ткнула його ліктем, приснула сипким сміхом (Загреб., Диво, 1968, 167). | ||
| + | |||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів]=== | ||
| + | |||
| + | СИПКИ́Й - СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ.Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. - нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ, ПУХНА́ТИЙ, КОПКИ́Й, РУ́ХЛИЙ. | ||
| + | Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); - Треба ще землею притиснути [саджанці], а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла [Христя] геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:48, 23 жовтня 2018
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
СИПКИ́Й
1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62); Навколо скрізь був жовтий сипкий пісок і всі ростини були тонкі та хворі (Л. Укр., III, 1952, 525); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (Стельмах, II, 1962, 383); — Тут поперечини треба густіше слати, бач, яке сипке [вугілля],— махнув він лампкою догори (Досв., Вибр., 1959, 350); Сипкі продукти; Сипкі матеріали;
2. Який осипається, зсувається, обрушується (про землю, пісок і т. ін.). Стіна була стрімка, камінь зверха [зверху] сипкий і звітрілий на сльоті (Фр., VIII, 1952, 225); Стежка в’юнилась по кам’яному схилу. Жорства і сипкий, мов попіл, грунт вислизали з-під ніг (Мас., Роман.., 1970, 202); * Образно. Чув [Дмитро], як сипкий холод посипався в халяви і почав розтавати на устілці під тонкою онучею (Стельмах, II, 1962, 384);
3. Який спадає, розсипається (про волосся). Передерій — довгий, гнучкий, з білим сипким чубом — нічого не сказав (Гуц., Скупана.., 1965, 45).
4. Який легко розпадається на окремі частинки, крупинки (про картоплю, груші і т. ін.). Дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84).
СИПКИ́Й - те саме, що си́плий. Кирило Тур сипким, гугнивим [гугнявим] голосом [каже]: — Хіба ж тобі не страшно вмирати? (П. Куліш, Вибр., 1969, 187); Вона грайливо ткнула його ліктем, приснула сипким сміхом (Загреб., Диво, 1968, 167).
Словник синонімів
СИПКИ́Й - СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ.Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. - нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ, ПУХНА́ТИЙ, КОПКИ́Й, РУ́ХЛИЙ. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); - Треба ще землею притиснути [саджанці], а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла [Христя] геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
|
