Сипкий

Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови
- 1.2 Словник синонімів
2 Ілюстрації
3 Інтернет джерела

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

СИПКИ́Й

1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62); Навколо скрізь був жовтий сипкий пісок і всі ростини були тонкі та хворі (Л. Укр., III, 1952, 525); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (Стельмах, II, 1962, 383); — Тут поперечини треба густіше слати, бач, яке сипке [вугілля],— махнув він лампкою догори (Досв., Вибр., 1959, 350); Сипкі продукти; Сипкі матеріали;

2. Який осипається, зсувається, обрушується (про землю, пісок і т. ін.). Стіна була стрімка, камінь зверха [зверху] сипкий і звітрілий на сльоті (Фр., VIII, 1952, 225); Стежка в’юнилась по кам’яному схилу. Жорства і сипкий, мов попіл, грунт вислизали з-під ніг (Мас., Роман.., 1970, 202); * Образно. Чув [Дмитро], як сипкий холод посипався в халяви і почав розтавати на устілці під тонкою онучею (Стельмах, II, 1962, 384);

3. Який спадає, розсипається (про волосся). Передерій — довгий, гнучкий, з білим сипким чубом — нічого не сказав (Гуц., Скупана.., 1965, 45).

4. Який легко розпадається на окремі частинки, крупинки (про картоплю, груші і т. ін.). Дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84).

СИПКИ́Й - те саме, що си́плий. Кирило Тур сипким, гугнивим [гугнявим] голосом [каже]: — Хіба ж тобі не страшно вмирати? (П. Куліш, Вибр., 1969, 187); Вона грайливо ткнула його ліктем, приснула сипким сміхом (Загреб., Диво, 1968, 167).

Словник синонімів

СИПКИ́Й - СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ.Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. - нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ, ПУХНА́ТИЙ, КОПКИ́Й, РУ́ХЛИЙ. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); - Треба ще землею притиснути [саджанці], а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла [Христя] геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка).