Відмінності між версіями «Вербняк»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
рід листопадних, рідше вічнозелених рослин сімейства бобів. Невисокі чагарники, рідше за дерево, інколи з невеликими колючками. Листя трійчасте, рідше цілісні. Квітки жовті, білі, рідше пурпурові або рожеві, в кистях пазух або верхівкових голівках; всі тичинки зрощені. Боби довгасті, 1—2- або багатосім'яні, такі, що розкриваються; насіння ниркоподібне, плоске, з передсім'яником. У роді близько 30 (по ін. даним, до 60) видів, що мешкають в Південній і Центральній Європі, Західному Сибіру і З.-З.(північний захід) Африці. У СРСР близько 20 видів, зростаючих в степах і лісах, на кам'янистих і вапняних схилах, надрічкових пісках. Деякі види розводять як декоративні; багато хто отруйний — містять алкалоїд цитизин, що підвищує кров'яний тиск і збуджуючий дихання. | рід листопадних, рідше вічнозелених рослин сімейства бобів. Невисокі чагарники, рідше за дерево, інколи з невеликими колючками. Листя трійчасте, рідше цілісні. Квітки жовті, білі, рідше пурпурові або рожеві, в кистях пазух або верхівкових голівках; всі тичинки зрощені. Боби довгасті, 1—2- або багатосім'яні, такі, що розкриваються; насіння ниркоподібне, плоске, з передсім'яником. У роді близько 30 (по ін. даним, до 60) видів, що мешкають в Південній і Центральній Європі, Західному Сибіру і З.-З.(північний захід) Африці. У СРСР близько 20 видів, зростаючих в степах і лісах, на кам'янистих і вапняних схилах, надрічкових пісках. Деякі види розводять як декоративні; багато хто отруйний — містять алкалоїд цитизин, що підвищує кров'яний тиск і збуджуючий дихання. | ||
− | + | ||
<gallery> | <gallery> | ||
[[Файл:вербняк.jpg]] | [[Файл:вербняк.jpg]] | ||
</gallery> | </gallery> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Ве]] |
Версія за 17:41, 19 жовтня 2018
Вербняк, -ка, м. = Вербник. Желех. Вербняк - рід листопадних, рідше вічнозелених рослин сімейства бобів. Невисокі чагарники, рідше за дерево, інколи з невеликими колючками. Листя трійчасте, рідше цілісні. Квітки жовті, білі, рідше пурпурові або рожеві, в кистях пазух або верхівкових голівках; всі тичинки зрощені. Боби довгасті, 1—2- або багатосім'яні, такі, що розкриваються; насіння ниркоподібне, плоске, з передсім'яником. У роді близько 30 (по ін. даним, до 60) видів, що мешкають в Південній і Центральній Європі, Західному Сибіру і З.-З.(північний захід) Африці. У СРСР близько 20 видів, зростаючих в степах і лісах, на кам'янистих і вапняних схилах, надрічкових пісках. Деякі види розводять як декоративні; багато хто отруйний — містять алкалоїд цитизин, що підвищує кров'яний тиск і збуджуючий дихання.