Вербняк
Вербняк, -ка, м. = Вербник. Желех.
Вербняк - рід листопадних, рідше вічнозелених рослин сімейства бобів. Невисокі чагарники, рідше за дерево, інколи з невеликими колючками. Листя трійчасте, рідше цілісні. Квітки жовті, білі, рідше пурпурові або рожеві, в кистях пазух або верхівкових голівках; всі тичинки зрощені. Боби довгасті, 1—2- або багатосім'яні, такі, що розкриваються; насіння ниркоподібне, плоске, з передсім'яником. У роді близько 30 (по ін. даним, до 60) видів, що мешкають в Південній і Центральній Європі, Західному Сибіру і З.-З.(північний захід) Африці. У СРСР близько 20 видів, зростаючих в степах і лісах, на кам'янистих і вапняних схилах, надрічкових пісках. Деякі види розводять як декоративні; багато хто отруйний — містять алкалоїд цитизин, що підвищує кров'яний тиск і збуджуючий дихання.
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA
ВЕРБОЛІ́З, лозу, чол.
1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); Починалися рідні луги, плавні, гаї, весело полискувала Десна в густих верболозах (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 136).
2. збірн. Зарості цієї рослини. Кругом острова верболіз, неначе огорожа стоїть (Олекса Стороженко, I, 1957, 208); Верболіз з очеретом шумить (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 20).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 326.
ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Шевч., II, 1953, 363); Починалися рідні луги, плавні, гаї, весело полискувала Десна в густих верболозах (Кучер, Дорога.., 1958, 136).
2. збірн. Зарості цієї рослини. Кругом острова верболіз, неначе огорожа стоїть (Стор., I, 1957, 208); Верболіз з очеретом шумить (Гонч., Вибр., 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 326.
Верболіз, лозу, м. Раст. Salix capraca. ЗЮЗО. І. 134. Верболіз б’є до сліз. Ном. № 13639.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 134.
верболі́з — високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях; також зарості цієї рослини; опоетизовано в народній творчості; див. ще лоза́ 1, Ве́рбна неді́ля. Верболіз б’є до сліз (М. Номис); Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють» (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 75.
ВЕРБОЛІЗ
-лозу. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками й вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях; зарості цієї рослини. Опочивши, село Понад ставом лягло, Де схилились густі верболози (М.Вороний); Весело полискувала Десна в густих верболозах (В.Кучер).
В iнших словниках:знайдено 2 збіга /Орфографічний словник української мови/
ВЕРБОЛІЗ верболі
/Українсько-російський словник/
ВЕРБОЛІЗ
1) (о зарослях и прутьях) ивняк 2) бот. собир. ракитник 3) бот. чернолоз, чернотал
Латинська транскрипцiя: [verboliz]
→ ВЕРЕС , ВЕРЕСК ВЕРЕС – ВЕРЕСК Верес, -у. Вічнозелений кущик з дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками. Чіпляючись за кущики вересу … ← ВЕНТИЛЮВАННЯ , ВЕНТИЛЯЦІЯ ВЕНТИЛЮВАННЯ – ВЕНТИЛЯЦІЯ Вентилювання. Провітрювання приміщення: активне вентилювання, вентилювання комори, вентилювання …
http://hohlopedia.org.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/verboliz.412/
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
