Відмінності між версіями «Руга»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97). | РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97). | ||
| + | |||
| + | Руга (з грец. або латинської — года), в Укр. і Рос. православних церквах матеріальні засоби, перев. від держави, призначені на утримання церков («ружна церква» — окреслення часте у Києві у 18 ст.) і монастирів, що не мали зем. маєтків або ін. певних доходів. У сіль. громадах Р. в натурі давали парафіяни-селяни. У Галичині р. відповідає дотація. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 11: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruga151018.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruga151018.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rugga151018.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rugga151018.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | рус. руга | ||
| − | + | лат. года | |
| + | |||
| + | пол. ruga | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
http://sum.in.ua/s/rugha | http://sum.in.ua/s/rugha | ||
| + | |||
| + | Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 15:38, 15 жовтня 2018
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97).
Руга (з грец. або латинської — года), в Укр. і Рос. православних церквах матеріальні засоби, перев. від держави, призначені на утримання церков («ружна церква» — окреслення часте у Києві у 18 ст.) і монастирів, що не мали зем. маєтків або ін. певних доходів. У сіль. громадах Р. в натурі давали парафіяни-селяни. У Галичині р. відповідає дотація.
Ілюстрації
|
|
Іншими мовами
рус. руга
лат. года
пол. ruga
Джерела та література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
