Відмінності між версіями «Охічно»
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
| − | |||
=== [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B5_(%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Матеріали з Векіпедії]=== | === [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B5_(%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Матеріали з Векіпедії]=== | ||
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE Охічно]=== | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE Охічно]=== | ||
Версія за 12:06, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОХІТНО, присл. до охітний - Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Охічно - охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); //у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Охічно = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.
Словари и энциклопедии на Академике
Охітно (охоче):
- З охотою, з великим бажанням, задоволенням
- радо, залюбки, заохотки
- ОХОЧИЙ, охочая, охочее; чаще кратк. охоч, охоча, охоче (обл.). Имеющий сильную склонность к чему нибудь, крайне любящий что нибудь. «Охочи по магазинам бегать.»
- населений пункт: с. Охоче в Україні
Іноземні словники
Willingly - (adjective):
- disposed or consenting; inclined: willing to go along.
- cheerfully consenting or ready: a willing worker.
- done, given, borne, used, etc., with cheerful readiness.
Readily - (adverb)
- promptly; quickly; easily: The information is readily available.
- in a ready manner; willingly: He readily agreed to help us.
Ілюстрації
|
