Відмінності між версіями «Фрела»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_5320.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_5320.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_5325.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_5325.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_7744.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:05, 13 жовтня 2018
Фрела, -ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 609.
ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 614.
флоя́ра = флоє́ра = фуя́ра (зменшено-пестливі — флоя́рочка, фуля́рка) — басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (пісня); Як гуцула не любити, коли гуцул грає, На флоярці, на сопілці й на трембіті знає (коломийка); — Вийди завтра, я винесу флоярочку свою (Г. Хоткевич).
Ілюстрації
|
|
|
|
