Відмінності між версіями «Шиналь»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ши]] | [[Категорія:Ши]] | ||
| − | == | + | ==Словник української мови в 11 томах== |
| − | + | '''ГВІЗДО́К''', дка, ч. Зменш. до гвоздь ''1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).'' | |
| + | ==Знаки уераїнської етнокультури== | ||
| + | гвіздо́к = цвях — загострений металевий (рідше дерев’яний) стрижень для кріплення (звичайно з шапинкою на тупому кінці); символ страстей Господніх, оскільки, розпинаючи Христа, забивали в руки і ноги цвяхи; про кількість цвяхів для розп’яття були різні думки — три чи чотири; у деяких народних оповіданнях фігурує два (їх замовляли циганові), чотири (циган стільки саме зробив, а хотів ще й п’ятого); за це Христос прокляв його, тому цигани відтоді й кочують по світу; за іншим оповіданням, цвяхи (чотири) було замовлено ковалеві, а він вкинув одного у воду чи сховав під язик; за це ковальська справа є благословенною; приповідка: «Цвяхи красти, то не гріх». | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 09:18, 26 вересня 2018
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.
Зміст
Словник української мови в 11 томах
ГВІЗДО́К, дка, ч. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).
Знаки уераїнської етнокультури
гвіздо́к = цвях — загострений металевий (рідше дерев’яний) стрижень для кріплення (звичайно з шапинкою на тупому кінці); символ страстей Господніх, оскільки, розпинаючи Христа, забивали в руки і ноги цвяхи; про кількість цвяхів для розп’яття були різні думки — три чи чотири; у деяких народних оповіданнях фігурує два (їх замовляли циганові), чотири (циган стільки саме зробив, а хотів ще й п’ятого); за це Христос прокляв його, тому цигани відтоді й кочують по світу; за іншим оповіданням, цвяхи (чотири) було замовлено ковалеві, а він вкинув одного у воду чи сховав під язик; за це ковальська справа є благословенною; приповідка: «Цвяхи красти, то не гріх».
Ілюстрації
|
|
|
|
