Відмінності між версіями «Владика»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | [http://словник%20української%20мови http://sum.in.ua/s/vladyka] | ||
| + | ВЛАДИ́КА, и, чол., ц.-с. | ||
| + | 1. уроч. Те саме, що володар 2. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); [Микита:] Чим він людей отак причарував, Владика Русі, мудрий Ярослав... (Іван Кочерга, III, 1956, 27). | ||
| + | ♦ Своя рука — владика: а) про можливість чинити, вирішувати справи, розпоряджатися кимось; чимось на свій розсуд. — Пани вами, люди добрі, й так довго правили... поправитесь ще самі! Все-таки своя рука — владика (Панас Мирний, II, 1954, 268); Кожен наливав від щирості свого серця, власною рукою, а хто не знає, що своя рука — владика? (Іван Кочерга, Вибр., 1953, 289); б) про необмежене свавілля. | ||
| + | 2. Архієрей, митрополит. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Носили темні до владики гуси, кури та індики (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 385). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vladyka27112017(3).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vladyka27112017(2).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vladyka27112017.png|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/vladyka | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 00:40, 28 листопада 2017
Владика, -ки, м. 1) Владыка. К. МХ. 10. Своя рука владика. Чуб. І. 258. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи. Шевч. 629. 2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. Ном. № 180.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/vladyka
ВЛАДИ́КА, и, чол., ц.-с.
1. уроч. Те саме, що володар 2. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); [Микита:] Чим він людей отак причарував, Владика Русі, мудрий Ярослав... (Іван Кочерга, III, 1956, 27).
♦ Своя рука — владика: а) про можливість чинити, вирішувати справи, розпоряджатися кимось; чимось на свій розсуд. — Пани вами, люди добрі, й так довго правили... поправитесь ще самі! Все-таки своя рука — владика (Панас Мирний, II, 1954, 268); Кожен наливав від щирості свого серця, власною рукою, а хто не знає, що своя рука — владика? (Іван Кочерга, Вибр., 1953, 289); б) про необмежене свавілля.
2. Архієрей, митрополит. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Носили темні до владики гуси, кури та індики (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 385). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
|
