Відмінності між версіями «Орендувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:098786.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 14:46, 21 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОРЕНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 744.
Ілюстрації
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання