Відмінності між версіями «Озирати»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ОЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ОЗИРНУТИ, ну, неш, док., перех. Те саме, що оглядати 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Борис Грінченко, II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Тарас Шевченко, I, 1963, 246); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Олесь Гончар, II, 1959, 106); Влітку з вежі можна озирати весь урожай щедрої степової землі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Пріська підвела голову й озирнула хату (Любов Яновська, I, 1959, 190). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 17: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 18:39, 20 листопада 2017
Озира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ОЗИРНУТИ, ну, неш, док., перех. Те саме, що оглядати 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Борис Грінченко, II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Тарас Шевченко, I, 1963, 246); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Олесь Гончар, II, 1959, 106); Влітку з вежі можна озирати весь урожай щедрої степової землі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Пріська підвела голову й озирнула хату (Любов Яновська, I, 1959, 190).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654.
