Відмінності між версіями «Твань»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
3. перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей. Невже вона справді кохає його? Невже може кохати твань, грязюку, пітьму застеленої алкогольним туманом психіки? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 129); Але ж занадто багато траплялося серед чудес такої твані, як Ситник, убивці діда Родима (Павло Загребельний, Диво, 1968, 158); | 3. перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей. Невже вона справді кохає його? Невже може кохати твань, грязюку, пітьму застеленої алкогольним туманом психіки? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 129); Але ж занадто багато траплялося серед чудес такої твані, як Ситник, убивці діда Родима (Павло Загребельний, Диво, 1968, 158); | ||
// чого. Про те, що засмоктує, обплутує, позбавляє волі, свободи дій. Вона стане матір'ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 362). | // чого. Про те, що засмоктує, обплутує, позбавляє волі, свободи дій. Вона стане матір'ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 362). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 19:30, 19 листопада 2017
Словник Грінченка
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Сучасні словники
[[Словник української мови Академічний тлумачний словник Твань, і, жін. 1. В'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). Надвір вийдеш — дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний, III, 1954, 198); Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (Іван Сенченко, Опов., 1956, 356); // Драговина, трясовина, багно (у 1, 2 знач.). Ноги все частіше провалюються, в'язнуть до колін у густій холодній багнюці. Чвакає і чвакає без кінця хлипка засмоктуюча твань (Олесь Гончар, II, 1959, 416). 2. Тонкі густі водорості; баговиння (у 1 знач.). Прикро вражав нас Запах убивчий тюленів, що живляться тванню морською (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 84). 3. перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей. Невже вона справді кохає його? Невже може кохати твань, грязюку, пітьму застеленої алкогольним туманом психіки? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 129); Але ж занадто багато траплялося серед чудес такої твані, як Ситник, убивці діда Родима (Павло Загребельний, Диво, 1968, 158); // чого. Про те, що засмоктує, обплутує, позбавляє волі, свободи дій. Вона стане матір'ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 362).
