|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == Словник Грінченка ==
| |
| | '''Зусилля, -ля, '''''с. ''Подвигъ, усиліе. ''Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. ''Макс. | | '''Зусилля, -ля, '''''с. ''Подвигъ, усиліе. ''Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. ''Макс. |
| | [[Категорія:Зу]] | | [[Категорія:Зу]] |
| − | == Сучасні словники ==
| |
| − | <big>Академічний тлумачний словник</big>
| |
| − | ЗУСИ́ЛЛЯ, я, сер.
| |
| − | 1. Напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь. Хлопці взяли подушку, коц і простиню, але солом'яника, незважаючи на всякі зусилля, не були в силі підняти (Іван Франко, VI 1951, 175); Все тобі, моя країно, ..Все тобі несу з любов'ю, ..Працю рук, зусилля мозку, Блиск очей і серця кров (Максим Рильський, II, 1960, 80); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); Коли актор глибоко усвідомлює своє високе покликання.., коли він ясно бачить кінцеву мету своїх творчих зусиль, тоді його ніколи не покине натхнення (Мистецтво, 3, 1959, 12);
| |
| − | // перев. мн. Намагання зробити, виконати що-небудь. Сержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися. Заїкаючись, він деякий час натужно ловив повітря відкритим ротом, доки нарешті спромігся вимовити перше слово. Воронцов з болем дивився на ці жалібні зусилля свого не раз контуженого, вивіреного в небезпеках полкового «вовка» (Олесь Гончар, III, 1959, 212);
| |
| − | // перев. мн., перен. Дії, заходи, спрямовані на досягнення певної мети. Зусилля партії і уряду спрямовані на неухильне здійснення принципів соціалістичного демократизму, втілених у Конституції СРСР (Радянська Україна, 5.XII 1953, 1).
| |
| − | Без жодного (усякого) зусилля — зовсім легко, без найменшого напруження. Швидким рухом схопився [Сергій] за перекладину, легко, здається, без усякого зусилля вижався і стрибнув на підлогу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13); Без жодного зусилля Рубін зразу ж пригадав, що зустрічав її [Мар'япу] вже раз у житті, взимку, як катався з гори на санках! (Іван Сенченко, Опов., 1959, 45); Докладати (докласти) зусиль див. докладати; Зусиллям волі — напруживши усю свою волю. Зусиллям волі він змахнув усі думки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393); Вона зусиллям волі, стиснувши зуби, прогонила від себе болючий спогад (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 5); Зусиллями [спільними (об'єднаними і т. ін.)] чиїми — уживається при вказуванні на того, хто робить що-небудь, виконує якусь роботу. Комунізм будується зусиллями мільйонів трудящих, яких організовує і спрямовує Комуністична партія (Комуніст України, 12, 1965, 53); Із зусиллям — напружуючи сили. Черниш лежав у кутку під стіною. На мить він опритомнів і попросив пити. Пошерхлі губи його злипалися, він із зусиллям розтулив їх (Олесь Гончар, III, 1959, 144); Останнім зусиллям — напруживши останні сили. Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто, що вітер рве голос, дощ залива очі, хмара перемагав, і вже останнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок: — Стій! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); Робити (зробити) [останнє (велике і т. ін.)] зусилля — напружувати сили, збиратися з силою (для виконання якої-небудь дії). Робить [Орест] зусилля, встає і нерівним, ненатурально швидким кроком біжить до Люби (Леся Українка, II, 1951, 93); Раптом до вух плавця долинуло далеке торохтіння мотора. Він зробив останнє зусилля і підвів голову (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 19); Робити (зробити) зусилля над собою — переборювати, долати своє небажання робити що-небудь; пересилювати себе. В ар я зробила зусилля над собою і підвелася з стільця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 288); Це коштувало [великих і т. ін.] зусиль кому — хтось витратив багато сил і енергії для досягнення чогось, оволодіння чим-небудь. [Мирон:] Запевняю, жодна авіапромисловість у світі не змогла б так швидко перебудуватись, як наша, але це нам коштувало великих зусиль (Олександр Корнійчук, II, 1955, 16).
| |
| − | [[Файл:Загруже1но.jpg|міні]]
| |
| − | 2. техн. Сила, потрібна для виконання певної роботи, дії. За рахунок зміни числа обертів ведучих коліс при сталих обертах двигуна можна досягти зміни поступової швидкості автомобіля і як наслідок цього — зміни тягового зусилля (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 144).[Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 732.]
| |
| − | == Cиноніми ==
| |
| − | НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯперев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯперев. мн., підсил.;ПОТУ́ГИмн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). - Пор. 1. спро́ба.
| |
| − | НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯрідше,НАТУ́ГАпідсил.,ПОТУ́ГАпідсил.,НАДРИ́Впідсил.,НАДСА́ДАпідсил. розм.Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота [на ГЕС] не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі [різнороби] теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар). [https://uk.worldwidedictionary.org/зусилля]
| |
| − | == Ілюстрації ==
| |
| − | <gallery>
| |
| − | Усилие-человека-вниз-8770225.jpg
| |
| − | 5c62ed4s-960.jpg
| |
| − | 10-1-300x180.jpg
| |
| − | </gallery>
| |
