Відмінності між версіями «Сажа»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
Рядок 49: Рядок 49:
 
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
 
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Сажа Вікіпедія]
 
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]
 
*[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Укрліт.org]
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
 
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
 
==Джерела та література==
 
 
==Зовнішні посилання==
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 

Поточна версія на 17:29, 3 грудня 2017

Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Сажа (СУМ-11)

СА́ЖА , і, ж.

1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Зар., На.. світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Тют., Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Рад. літ-во, 3, 1957, 13); У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Мирний, І, 1954, 310). 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Роб. газ., 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).

Сажа (Словник Грінченка)

3. Сажа, жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.

Сажа (Знаки етнокультури Жайворонка)

4. са́жа — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. САЖА, і, жін. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8); * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13); * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310). 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).

Ілюстрації

Carbon black.jpg Kogda-nuzhno-chistit-dymohodnuju-trubu-2.jpg Sazha-skopivshayasya-v-dymohode.jpg Soot.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/sazha

Зовнішні посилання