Відмінності між версіями «Кльока»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 08:26, 3 листопада 2017
Кльо́ка, -ки, ж. = Квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Зміст
Сучасні словники
Квочка-курка, що висиджує або водить курчат. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат (Коцюб., І, 1955, 47); — Сядь, Юрку, хоч на хвилинку. Коли не сядеш, квочка буде тікати з гнізда, курчат не висидить (Томч., Жменяки, 1964, 177); * Образно.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0